Насмішкувата

Зранку над селом засніжило, піднялася хуртовина. На вулицях нікого не видно — люди поховалися у хатах, навіть пси перечікували негоду у затишних будках. А особливо чекала, доки вигодиниться, одна дівчина — одиначка заможних батьків. Саме того дня вона мала гостювати у подруги з багатої і шанованої в окрузі родини, чий двоповерховий дім височів на пагорбі на краю села. Одягнена вже по-святковому, вона подумки лаяла віхолу, яка може завадити такому приємному і престижному спілкуванню. По обіді, зрештою, вигодинилось, і дівчина хутенько рушила в дорогу. На вулицях вже з’явилися перехожі, а з засніжених пагорбів каталася на санчатах галаслива і рум’яна дітвора. До зустрічних наша подорожня віталася по-різному: до одних — скромно і ввічливо, до інших — коротко і не без іронії. Нарешті, дійшла до будинку, від якого вже прокидали свіжу стежку, а біля неї височів ще вчора виліплений сніговик.

А в оселі було ще більше для тодішнього села диво — прикрашена ялинка, а біля неї — така бажана молодіжна компанія, в якій гостя відразу заходилася верховодити. Серед пісень, сміху та гри на роялі час від часу звучав її голос. До заможних ровесників озивалася ввічливо, до бідніших — глузливо, а найбільше сама себе вихваляла. Статечні господарі дому тільки головами хитали: — І гарна ж дитина, і не ледача, кажуть, але ж розбалувана… Гріх гордині і зухвальства на душі у неї лежить. Бо чого б то у чужій хаті отак отаманувати?

А гостя й справді вигукнула:

— Гайда на балкон, згори селом помилуємося! Вся молодь гайнула за нею на другий поверх. Краєвид згори і справді відкривався чудовий: засніжені вулиці, красуня церква з високою дзвіницею і будинком священика ще далі — соснове узлісся… Раптом хтось озвався:

— Гляньте, а до нас ще хтось іде…

До оселі з гілочкою ялинки в руках наближався німий хлопець-горбань, з торбою через плече, який просив у багатших односельчан милостиню на прожиток. Норовлива дівчина засміялася:

— Може, і він хоче з нами повеселитися?— і звично заходилася насміхатися, глузувати, перекривляти ходу і бурмотіння нещасного юнака. Всі здивовано поглянули на неї і мовчки рушили донизу. Господарі ввічливо поклали до жебрацької торби частування зі столу, що могли — подали йому і інші гості. І тільки насмішкувата дівчина поглянула на нього з такою гордовитістю, що німий ще нижче опусщв голову і знічено пішов своєю тернистою дорогою з гостинної хати, дивуючись, що хтось може брати на себе такий тяжкий гріх, як насмішка над чиїмись тілесними вадами.

Після тієї події веселощі якось швидко згасли і дівчина повернулася додому раніше, ніж сподівалася. Від запропонованої матір’ю вечері відмовилася, зате захоплено розповідала, як добре було у багатих гостинах і як вона над усіма верховодила, ні словом не обмовившись про німого, якого обсміяла, пошкодувавши милостині.

А коли на ранок до дівочого вікна зазирнуло сонце, юна господиня йому не усміхалася і не раділа: лежала у ліжку непритомна, та ще й німа. Родичі упали в розпач: як бути, що робити? Слали по лікарів, терпляче молилися, чергували біля ліжка одиначки. Ніщо не допомагало. Та в одну з довгих ночей вони раптом почули, що їхня доня уві сні з кимось розмовляє.

Уранці ж вона і справді заговорила та розповіла, що їй явився старець з приємним обличчям і пояснив, що Господь покарав її німотою за насмішку над німим хлопцем. За щирі молитви родини Господові і його угодникам Бог дає їй прощення і повертає дар слова. Тепер треба йти до Церкви разом з батьками, подякувати Всещедрому і прощаючому Богу, а духовний отець — священик хай відправить вдячний молебінь… Так і зробили.

Відлетіла зима, настав пасхальний Великий піст, а помилувана дівчина все чекала, коли правитиметься у храмі Канон Андрія Критського зі словами: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене!» Пізніше, вийшовши з церкви після Великодньої відправи, щедро обдарувала всіх прохачів, а з німим горбанем ще й похристосувалася — обійняла і поцілувала. Кажуть, що відтоді вона змінила свою вдачу — себе не вихваляла, над іншими не насміхалася, була скромною і смиренною душею…

Автор: Василий Боровой

Известный блогер. Публикую статьи в различных интернет изданиях с 2007 года. Пишу на разные актуальные и интересные темы. Эксперт в сфере ведения блогов, информационных и новостных сайтов.

Полезная статья

Благовещение Богородицы. Проповедь

Во имя Отца, Сына и Святаго Духа! Сегодня сердце наше радуется и душа поет, потому …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *