Плавання в життєвому морі

Коли погляну на сільський ставок, його хвилясту воду — і очам приємно, і на душі стає легко. Що не кажіть, а вода — великий дар Божий для людини та всього живого. Тут, як і на великих річках чи озерах, можна бачити рибалок. Одні вудять рибу з ранку до заходу сонця, інші — всю ніч, аж до світання. Прикро тільки, що майже кожного року 7 липня, на свято Різдва Івана Хрестителя, трапляються людські жертви — утоплення, особ¬ливо серед молоді. Чи це не наслідок поклоніння язичницьким демонам, як на воді, так і на берегах водойм?

А хвилі І далі спокійно пливуть від одного берега до іншого, маленький водоспад дзюркотить під містком — справжня Божа благодать! В такі моменти приходять думки про Галілейське озеро, що у Святій Землі. Там колись веслував на човні святий апостол Петро, який був звичайним ри¬балкою. Але одного разу він почув зворушливі слова нашого Спасителя: “Я зроблю тебе ловцем людей…” (Мф. 6:19). І з того часу Петро і справді своєю проповіддю ловив грішні людські душі для вічності. Його християнська проповідь мала глибокий моральний зміст: “Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити, щоб решту часу в тілі жити не для пожадливостей людських, а для Божої волі. Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у пияцтві, у гулянках”. “Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів. Будьте гостинні один до одного без нехоті! Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав…” (1 Петра, 4:1—3, 8—10).

… Не дуже далеко від ставка у Богодухівці височить школа. Проходячи повз неї, кожен згадує своє дитинство, вчителів і друзів. Щасливі діти, які всім серцем стараються засвоїти шкільні науки, які будуть їм у пригоді протягом усього життя. Таким колись був і святий апостол Павло. Він змалку любив книжну премудрість, а в роки дорослості за цей труд побачив європейський світ, перевиховав його з поганських звичаїв до святості християнських чеснот. Хоч цей світ нині відчутно змінився, та один з осно¬воположників християнства мав моральне право говорити про себе: “Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, обраний для звіщення Євангелії Божої…(Рим., 1:1).

А до єдиновірців він звертається так:” Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться від новою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, — добро, приємність та досконалість…”(Рим, 12:12).

А тепера з нагоди вшанування цих святих, спішімо до своїх православних Храмів, щоб узяти участь у Святій Літургії, де приноситься безкровна жертва Богові — за спасіння всіх людей, за мир і злагоду у світі, за вічний спокій померлих. Вважаю, що кожен, хто завітає до нашого Петро-Павлівського храму, не залишиться не напоєним Божественною Благодаттю.

Щасливої Вам плавби по життєвому морю, шановні читачі “Світлого шляху”.

Прот. Михаїл

Газета «Світлий шлях»

Предыдущая запись
Основы религиозного и юридического законодательства
Следующая запись
Планшет или ноутбук

Похожие записи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Заполните поле
Заполните поле
Пожалуйста, введите корректный адрес email.
Вы должны согласиться с условиями для продолжения

Меню